 13 грудня – одне з великих та улюблених свят українського народу – день святого Андрія Первозданного або, як у народі називають, свято Калити. Народні традиції міцно переплелися з релігійними та отак і дійшли до наших днів. Вечір напередодні молодь святкувала як «андріївські вечорниці».
Готувались до них у складчину. До одної господині зносили борошно, крупу, сушені яблука та груші й готували пісну вечерю. Бо ж Пилипівський піст. Обов’язково пекли калиту – цю найвеличнішу ознаку свята. Печеться калита з прісного тіста у вигляді коржа з отвором посередині. Прикрашається родзинками, маком. Старші дівчата в цей день ворожили на заміжжя: чи скоро їх віддадуть і яким буде майбутній чоловік. Примічали, і якою буде погода.Сьогодні і ми повернулися в минуле, щоб відчути красу та гостинність української обрядовості. Доторкнутись до української минувшини допомогли нам учні 8-9 класів Мархалівського НВК.
 
То ж ми завітали до однієї з українських хат, де на нас вже чекали гостинні господарі. Святково прибрана українська світлиця. Лавка, стіл, піч, горщики, макітри. На стінах вишиті рушники та картини, на долівці самоткані доріжки. На столі святковий вишитий рушник, а на ньому запашний хліб, сіль та мед.
 
Ввечері, на Андрія, хлопці та дівчата зійшлися разом до просторої хати, в якій порається привітна господиня. В гарному українському вбранні господиня та грайливі дівчатка спілкуються між собою, поглядаючи на парубків…
А потім…Потім відбулися справжні вечорниці…Протягом вечора загальна увага була спрямована на Калиту, але знайшлося місце для гуморесок, жартівливих пісень, сценок, конкурсів та іншої української обрядовості. Особливою була гра «Калита», в якій пан Калитинський і пан Коцюбинський та інші персонажі відзначились комедійним інсценуванням. Важко описати, краще побачити…
 
От і закінчилося наше свято. В давнину, хто нехтував цією традицією, тому збитки робили: кому віз сіна на хату знесуть, кому ворота знімуть та віднесуть аж на край села, а кому тин переставлять. І, не дай Боже, кому образитися - ще гірше зроблять! Бо всі ці пустощі були дозволені громадою тільки на Андрія. Адже це свято молоді, краси та парування. Так що...Вибір за вами… |
