Чорнобиль… Слово це стало символом горя і страждання, покинутих домівок, болю за нашу землю, яку зрошують смертоносні кислотні дощі, отруєних хімічними відходами річок, неба з озоновими дірами, вирубаних лісів, тривоги за майбутнє життя. 

Минуло 34 роки від того дня, коли Україну спіткала страшна трагедія – техногенно-екологічна катастрофа, спричинена вибухом реактора четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції, яка нанесла непоправної шкоди довкіллю та здоров’ю людей.

Якби не подвиг простих людей, які ризикуючи власним життям і здоров’ям, врятували нас від подальшого поширення радіації, то важко навіть спрогнозувати повні масштаби трагедії не лише для України, а й всього світу.

Врятований світ - найкращий пам’ятник тим, хто загинув у чорнобильському пеклі. Пам’ятаймо про них і робімо усе, щоб ніколи не падала на землю гірка зірка Полин…

Хоч минуло 34 роки з того трагічного дня, наслідки Чорнобильської трагедії відчуваються сьогодні. Ми, нинішнє покоління, повинні робити все можливе, щоб зберегти своє життя і життя майбутніх поколінь: дбати про чистоту землі, насаджувати дерева, прикрашаати землю квітами, травами, не забруднювати ріки, ставки та джерела, і ніколи не допустити такої страшної трагедії.

Час невпинно йде вперед. Віддаляється чорна дата Чорнобиля, про яку зболем і сльозами згадуємо нині. І хочеться, щоб більше ніколи і ніде усвіті не повторилося подібне лихо.

Низький уклін всім хто боровся зі страшною бідою. Священна пам'ять про Ваш подвиг не згасне у віках і збережеться в серцях народу!