У планах роботи навчальних закладів необхідно передбачити заходи щодо відзначення важливих пам’ятних та ювілейних дат 2016/2017 навчального року. На це вказано в Методичних рекомендаціях з питань організації виховної роботи у навчальних закладах у 2016/2017 навчальному році, поданих у листі Інституту модернізації змісту освіти у листі від 25.07.2016 № 2.1/10-1828:

     150 років від дня народження Михайла Грушевського, українського історика, громадського та політичного діяча, голову Центральної Ради Української Народної Республіки (1917-1918);

     980 років (бл. 1036-1074) від дня народження Феодосія Печерського, давньоруського церковного письменника, просвітителя, одного з перших ігуменів Києво-Печерського монастиря;

     200 років (1816-1907) від дня народження Михайла Корнійовича Чалого,українського педагога, культурно-освітнього діяча, біографа Т. Г. Шевченка, автора наукових праць з питань історії народної освіти й культури України;

     190 років (1826-1874) від дня народження Памфіїла Даниловича Юркевича, видатного українського мислителя, філософа і педагога;

     180 років (1836-1900) від дня народження Василя Степановича Гнилосирова, педагога, публіциста, просвітника;

     180 років (1836-1900) від дня народження Олександра Яковича Кониського, педагога, письменника, публіциста, громадського діяча, організатора недільних шкіл;

     180 років (1836-1911) від дня народження Павла Гнатовича Житецького, ученого, педагога, громадського діяча.

     980 років (1037) від заснування бібліотеки Софійського собору, першої відомої бібліотеки в Київській Русі;

     420 років (1597-1647) від дня народження Петра Семеновича Могили, українського богослова та мислителя, політичного, церковного і освітнього діяча, мецената, одного із найвизначніших організаторів і реформаторів освіти та церкви в Україні;

     385 років (1632) від початку діяльності Києво-Могилянського колегіуму, першого вищого навчального закладу на території України;

     380 років (1637) від виходу «Євангелія Учительного», видрукованого в друкарні Києво-Печерської лаври в перекладі українською мовою з виправленнями і вступним словом Петра Могили;

     295 років (1722) від заснування Харківського колегіуму – другої після Києво-Могилянської академії школи з повним курсом наук для всіх верств населення;

     240 років (1777-1831) від народження Івана Могильницького, українського культурно-освітнього і церковного діяча на західноукраїнських землях, борця за поширення українських народних шкіл, автора першої в Галичині граматики української мови, підручників для українських народних шкіл, зокрема «Букваря»;

     200 років (1817) від заснування Рішельєвського ліцею, закритого середнього навчального закладу підвищеного типу (нині – Одеський національний університет імені І. І. Мечникова);

     200 років (1817-1885) від дня народження Миколи Івановича Костомарова, українського та російського історика, письменника, літературознавця, педагога, етнографа, фольклориста, суспільно-політичного діяча, одного із засновників Кирило-Мефодіївського братства;

    190 років (1827-1893) від дня народження Леоніда Івановича Глібова, українського педагога, байкаря, поета-лірика, драматурга, публіциста, журналіста, видавця, культурно-освітнього діяча, одного з організаторів недільних шкіл;

     180 років (1837) з початку видання діячами «Руської трійці» альманаху «Русалка Дністровая» – першої книги українською мовою в Галичині;

     170 років (1847-1915) від дня народження Олександра Олександровича Русова, українського вченого, славіста, педагога, етнографа, фольклориста, статистика, музикознавця, громадського діяча, автора наукових праць із українського правопису, фольклористики, із питань педагогіки, методики викладання предметів у гімназіях тощо;

     170 років (1847-1926) від дня народження Олександра Григоровича Барвінського, українського вченого, педагога, історика, літературознавця, публіциста, редактора, громадського та державного діяча, автора посібників, підручників, хрестоматій з української літератури для початкових шкіл, гімназій і вчительських семінарій;

     150 років (1867) від виходу журналу «Учитель» – одного з перших педагогічних друкованих органів в Україні та першого світського періодичного видання Закарпаття, завданням якого було підвищення професійного рівня вчителів та сприяння освітньому розвиткові простого народу;

     150 років (1867-1931) від дня народження Остапа Макарушки, українського педагога, філолога, голови Українського педагогічного товариства «Рідна школа»;

     140 років (1877-1943) від народження Наталії Дмитрівни Лубенець, українського педагога, фахівця в галузі дошкільного виховання, борця за організацію народних дитячих садків, уведення їх до загальної системи народної освіти;

     140 років (1877-1937) від дня народження Степана Львовича Рудницького, українського вченого-географа, педагога-методиста, основоположника української наукової, політичної та демографічної географії, антропогеографії, політичної і демократичної географії, картографії; організатора географічної освіти в середніх та вищих навчальних закладах, автора першого україномовного посібника з географії для учнів початкових шкіл «Коротка географія України»;

     140 років (1877-1921) від дня народження Миколи Дмитровича Леонтовича, українського композитора, музично-громадського діяча, хорового диригента, педагога, організатора першого українського симфонічного оркестру й хорової капели, активного учасника розбудови української національної музичної освіти і культури;

     140 років (1877-1938) від дня народження Гната Мартиновича Хоткевича, українського письменника, перекладача, фольклориста, актора, режисера, композитора, музиканта, педагога, автора підручника «Історія України» для початкових і середніх класів та навчально-методичних посібників із питань музичного навчання та виховання молоді, теорії та історії бандурного мистецтва;

     130 років (1887-1932) від дня народження Івана Івановича Завадовського, українського мовознавця і педагога, автора навчальних посібників із загального та українського мовознавства, методичних розробок і матеріалів для вчителів шкіл, зокрема «Українська мова», «Основи мовознавства»;

     130 років (1887-1937) від дня народження Леся (Олександра-Зенона) Курбаса, українського театрального режисера, громадського діяча, актора, драматурга і публіциста, педагога;

     130 років (1887-1937) від дня народження Олекси Наумовича Синявського, українського мовознавця, педагога, автора праць з української діалектології, граматики, фонетики, історії української літературної мови, посібників з української мови для учнів і вчителів школи і самоосвіти;

     130 років (1887-1958) від дня народження Івана Артемовича Панькевича, українського мовознавця, літературознавця, історика, педагога, громадського діяча, одного із засновників товариства «Просвіта» і «Педагогічного товариства Підкарпатської Русі» в Ужгороді, автора шкільних підручників для молодших класів середніх шкіл, праць із літературознавства, фольклору Галичини, краєзнавства, педагогіки, у т. ч. народної;

     120 років (1897-1983) від дня народження Федора Пилиповича Максименка, українського бібліографа-енциклопедиста, книгознавця, одного із фундаторів бібліотечно-бібліографічної справи в УРСР, основоположника вивчення основ бібліотечно-бібліографічних знань у навчальних закладах України;

     120 років (1897-1984) від дня народження Андрія Ілліча Зільберштейна, українського педагога, фахівця в галузі дидактики, історії педагогіки, вищої школи, автора праць із проблем активізації пізнавальної діяльності школярів та студентів, історії педагогіки, проблемного навчання й використання наочності в навчанні;

     110 років (1907-1992) від дня народження Михайла Семеновича Гриценка, українського педагога, фахівця у галузі історії педагогіки, автора наукових праць з історії школи в Україні, історії педагогіки, навчальних посібників з періодизації історії освіти, історії педагогіки для педінститутів УРСР тощо;

     100 років (1917-1920) від заснування Українського товариства шкільної освіти, до якого входили організаційний, педагогічний та фінансовий відділи. Товариством було розроблено план єдиної трудової школи, відкрито 16 українських шкіл, видано підручники українською мовою;

     100 років (1917) від заснування Першої української гімназії імені Т. Шевченка (згодом Трудова школа імені Т. Шевченка), що перетворилася на своєрідну досвідну освітню установу, в якій проходили апробацію нові програми і підручник