Неможливо уявити собі завершення зими без  традиційного масляного тижня, за який кожен  справжній українець встигає з’їсти таку кількість  смачних млинців, що вистачить на весь рік. А чи  знаєте ви, що Масляна – це одне з найдавніших  слов’янських свят, тому що бере свій початок ще з  дохристиянських часів, у період поклоніння  язичницьким богам?

                          З історії свята…

До хрещення Русі відзначали свято Масляної 7 днів перед днем Весняного Рівнодення і тиждень після. Люди вірили, що влаштовуючи млинцеві бенкети, вони сприяють тому, що весна швидше прокидається від сну, а в організмі відбувається перебудова гормональної системи і підготовка до активного життя.

Християнська церква вирішила залишити це свято, щоб не вступати в суперечки з російськими традиціями, але трохи пересунули його. Таким чином, Масляна не суперечить Великого Посту і святкується лише один тиждень.

Масляна - це яскраве веселе свято, яке покликане проганяти зиму і весну закликати, пробуджує природу і сонячне тепло. Люди з давніх часів порівнювали весну з новим життям, славили Сонце, яке давало настрій і щастя всьому живому. Саме в честь Сонця, господині пекли солодкі коржі, а пізніше із заквашеного тіста навчилися робити млинці.

Це блюдо наші предки встановили своєрідним символом Сонця, адже вони такі ж круглі, жовті, теплі. Коли вони куштували ароматні страви, то вірили, що з’їдають часточку тепла і могутності цієї яскравої зірки.

Основні “масляні” правила

З величезної кількості вимог, яких необхідно дотримуватися на Масляну, хочеться виділити лише основні:

• По-перше, протягом семи днів не можна вживати м’ясну їжу. Дозволяється лише молочні продукти та риба. Головні страви тижня — млинці з різними начинками. Їх печуть щодня, починаючи з понеділка і неділі.
• По-друге, потрібно їсти стільки, скільки хочеться, тому що їжа в ці дні є особливою формою життя. В народі навіть ходили приказки “потрібно Їсти стільки, скільки собака раз хвостом махне”. На свято було прийнято ходити в гості, а також запрошувати до себе, вшановуючи друзів смачними млинцями та іншими частуванням.
• По-третє, на Масляну прийнято влаштовувати гуляння та брати в них активну участь. Зараз у містах на великих площах влаштовують концерти з піснями і танцями, різними конкурсами та хороводами.

Традиції свята…

Здавна прийнято було відзначати кожен день Сирного тижня по-різному:

Понеділок – «Зустріч»

Рано вранці, свекруха зі свекром збирали невістку і відправляли її до батьків, а ввечері самі приходили в гості до сватів. За вечерею обговорювали різні конкурси, де буде проводитися свято. До цього дня на площі вже встановлювалися гойдалки, гірки і балагани.

Господині з понеділка починали пекти млинці. Перший млинець прийнято було віддавати бідним, щоб ті пом’янули померлих родичів. Саме в понеділок в селах встановлювали опудало Масниці, яке одягали в різне ганчір’я.

Вівторок – «Загравання»

З настанням вівторка молоді люди починали влаштовувати катання на санях, з гірки та інші веселі забавлянки. Той, хто ставав переможцем у тій чи іншій грі, частувався смачними млинцями з різною начинкою. У цей день влаштовувались численні оглядини наречених, адже всі масляні обряди - це своєрідна підготовка до заручини, щоб після Великодня і Червоної гірки зіграти весілля.

Середа – «Ласунка»

Про цей день добре розповість приказка: “Що є в печі, те все на стіл мечи!”. Звичайно, коронна страва будь-якого столу - млинці. У середу ходили до тещі в гості, прихопивши якесь смачне частування.

Четвер – «Широкий розгуляй»

Всі дні до четверга, вважалися не такими значущими. Але з приходом цього дня народ переставав працювати і повністю віддавався в руки веселощів. Люди грали в ігри, водили хороводи, влаштовували кулачні бої, а також лазили по височенному стовпі.

П’ятниця – «Тещині вечірки»

Безліч обрядів у цей день знаходили своє застосування в прискоренні одруження між молодими людьми. Тещі приходили в гості до зятів на млинці. Існував звичай, коли теща напередодні надсилала до хати зятя все необхідне для млинців: сковорідки, ополоник, а тесть - борошно і олію. Якщо зять нехтував цим звичаєм, він дуже турбував батьків дружини та інших родичів.

Субота – «Посиденьки зовиці»

Невістки повинні були покликати в гості до себе зовиць (сестру чоловіка). Обов’язково слід подарувати якийсь презент родичці. Крім таких вечорів прийнято було просто приходити в гості до друзів і знайомих, щоб поласувати смачною їжею. Ще в суботу проводився «цілувальник» - всі наречені брали участь в обряді вшанування. Заручені молоді люди піднімалися на велику гору для катання, повинні були поклонитися, поцілуватися і з’їхати на санях вниз. Під горою продовжували цілуватися під голосні вигуки натовпу.

Неділя «Прощена неділя»

Масляна закінчується Прощеною неділею. Цей день в народі також називався «цілувальником» або «проводами». Закінчувався тиждень обжерливості і гулянь. Всюди розпалювали вогнища, щоб розтопити лід і сніг, а також доходила черга і до опудала - його також спалювали. В цей день прийнято просити вибачення у Бога і у рідних.

Не залишились байдужими до цього свята і учні Мархалівського НВК. Рада учнівського самоврядування провела святкову лінійку, а потім ласували запашними млинцями з різними начинками, варениками, пампушками та іншими смаколиками…

Масляна - світле і тепле свято, сила якого здатна творити чудеса! Нехай в цей день всі печалі, усі негаразди назавжди підуть з вашого дому. Нехай в душі оселиться весна, а очі сяють теплом і веселощами.