ПАМ’ЯТАЙМО!

             Друга світова війна стала найбільш кривавою і жорстокою в історії людства. Війна це не лише танки, гармати і видовищні бої – війна це мільйони маленьких і великих людських бід, які тривали роками… Ось як описує родинну історію війни четвертокласник Вова Тараканов:

       «Почалася війна» - ці слова потрясли і схвилювали весь народ нашої Вітчизни. Ці слова хвилюють нас і сьогодні. Пройшло багато часу і тепер, дивлячись на наших бабусь і дідусів, слухаючи їхні розповіді про війну, голод і холод, не можемо забувати, що це було насправді.

Несолодким було життя моїх дідусів. Ми цього не бачили, але можемо почути про це зі спогадів тих, хто героїчно боровся за перемогу. Батьки моїх мами і татуся пройшли через все це, пережили війну. Мої діди Олексій та Василь воювали і закінчили війну на Далекому Сході. Вони були нагороджені орденами і медалями.

Дід Олексій був танкістом, його поранили на війні. Старший брат мого тата, мій дядько Валентин, воював з 1941 аж до Перемоги 1945 року, захищав Сталінград, був контужений і поранений, звільняв Угорщину і Австрію.

Він був нагороджений орденом «Червоної Зірки» і медалями. Двоюрідний брат тата, також воював, і, пройшовши всю війну, загинув у Берліні 9 травня 1945 року.

Ми повиннні пам’ятати їх тому, що вони воювали за нас, за наше щасливе дитинство, заради миру і спокою!»

Тараканов Вова,
учень 4-го класу.

Надзвичайно важливо згадувати та вшановувати подвиг
ветеранів, котрі боролися з нацизмом і перемогли його. Вони живуть поряд з нами, вони в нашій памяті, вони в наших серцях. Наша пам’ять і спогади є запобіжником від того, щоб подібні лиха ніколи не повторювалися!м