Музей народної архітектури та побуту в Пирогово - це архітектурно-ландшафтний комплекс під відкритим небом, прекрасне місце для проведення вихідного дня. На площі більш ніж 150 гектарів представлені усі історико-етнографічні регіони України. Більше 300 пам'ятників народної архітектури ХVІ-ХХ століть було завезено сюди з різних регіонів України: середнього Придніпров'я, Полтавщини, Слобожанщини, Полісся, Поділля, Карпат і півдня України.

Музей в Пирогово - це величезна жива казка, де змішалися українські хати, широкі поля, тінисті стежки, млини, язичницькі кам'яні ідоли і чорні від часу православні церкви. Саме цей, чудовий куточок для відпочинку на мальовничій околиці Києва, вирішив відвідати педагогічний колектив Мархалівського НВК, щоб насолодитися неповторним, веселим, яскравим святом, наповненим народними звичаями та обрядами.

Як відомо, весняний цикл традиційних свят українців починає Масляна. Масляна - це перехід від зими до весни. За християнським календарем - це останній тиждень перед Великим Постом.

Масляна - древнє слов'янське свято, яке символізує прощання з зимою та зустріч весни. Традиційно, святкування масниці триває тиждень і відрізняється великою кількістю ситної їжі, а головною стравою свята є млинці. Відрізняється святкування масляного тижня і веселими гуляннями, покликаними допомогти людям повною мірою відчути наближення теплого часу року.

На святі відтворені древні обряди: змагання на колоді, з перетягування каната, їзда на конях, народні забави, виступи музичних і танцювальних колективів, та інші. Крім того, народні майстри з усієї України запропонували свої кращі вироби декоративно-прикладного мистецтва. Увечері ж відбулося традиційне спалювання «Кострубатого діда», щоб злі сили зими пішли швидше. Це знак початку весняного оновлення.

            Наша прогулянка завершується там, де й починалася - на крутому пагорбі. Вітряки привітно порипують своїми крилами, і в душі народжується особливий стан. Відвідавши цей заповідний куточок на околиці Києва - у нас відкрилося духовне око, яким ми змогли побачити сутність українського народу, який віками творив культуру, традиції, пісню, мистецтво. Ми відчули той сакральний простір, який живить кожного з нас, ми почули пісню рідного краю. І вона вже ніколи не перестане звучати у нашій душі…