Тарас Григорович Шевченко - велика і невмируща слава українського народу. Під думи народні налаштовував свою ліру Кобзар, тому й оживало в його полум'яному слові все те, що таїлося в глибині душі народу. Як весна оновлює природу, так само поезія Великого Тараса оновлює наші душі, закликає бути чесними і милосердними, щиро любити свій народ, свою Україну.

Тарас Шевченко мріяв про ті часи, коли його країна буде незалежною суверенною державою, коли в Україні шануватимуться мова, культура та історія народу, коли люди стануть істинно щасливими, а не скутими кайданами рабства. Багато його слів були пророчими, його віщі слова і мислення до нашого часу не втратили актуальність. Пройшли століття, а в його безцінних творах описана сучасна дійсність до приголомшливих подробиць.

В обличчі його прославленої постаті наша Україна, тож любімо його всім серцем як свою Батьківщину. 

Живи, Тарасе, в пам’ятнім граніті,

В серцях і душах, в пам’яті людській!

А ті скарби, що Ти лишив із «Заповітом»,

Ми пронесем в пошані й славі віковій!мммммм