Мистецтво покликане дарувати  людині насолоду. У цьому можна   переконатись, відвідавши перлину  мистецького театрального життя Києва - Національний академічний  драматичний театр ім. І. Франка, що знаходиться на однойменній площі видатного діяча культури, в честь якого й названа будівля. Ось уже більше століття чаклує своїми талантами сцена театру багатьох глядачів з усієї України. Тут виходили на сцену Лесь Курбас, Коте Марджанішвілі, Марія Крушельницька.

           Репертуар театру відзначається жанровою різноманітністю, адже тут проходять й психологічні п’єси, а також і комедії, музичні вистави, розвивається модерна драматургія.

       11 грудня на сцені театру глядачам була представлена  п’єса режисера Юрія Кочевенка «Назар Стодоля». Аби отримати духовний поживок та відпочити від буденності педагогічний  колектив Мархалівського НВК побував на цьому театральному дійстві.

        Дія п’єси „Назар Стодоля” відбувається наприкінці XVII ст. Один з героїв – Хома Кичатий – в минулому козак, а нині сотник, живе на своєму багатому хуторі із дочкою Галею та ключницею Стехою. Мріє про полковницьку булаву. Заради цього ладен віддати Галю за старого полковника. Але на перешкоді давня клятва козаку Назару Стодолі: віддати за нього дочку в подяку за те, що Назар в бою врятував сотникові життя.   Сьогодні Назар йому не підходить, занадто бідний.... Хома розробляє підступний план, усунення Назара...

      Основна дія відбувається у переддень Різдва, на свят вечір... У спектаклі тісно переплетені неймовірна сила кохання та високе відчуття лицарського кодексу честі…

      Хочеться сказати відомі слова, що краще один раз побачити, ніж сто разів почути! І це дійсно так. Розповісти й передати ті почуття, які народжуються у глядача під час вистави, просто неможливо, адже це треба бачити – відчути сам дух театру, приміщення, сцену.

      Стежачи за грою акторів, іноді забуваєш, що ти глядач, а на сцені гра, а не реальне життя. Актори талановито відтворюють образи своїх героїв. Музичне оформлення твору незвичайне. Іноді музика розкриває почуття героїв, в іншому епізоді створює передумови для подальшого розгортання подій. 

        Саме тут, у Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка, можна відчути, як б’ється живе серце української культури, бо ж франківці свято бережуть у поколіннях традиції, які народили український театр…
       Колишній художній керівник театру, народний артист України Богдан Ступка сказав: «Якщо хоч одна людина після вистави вийшла трішки кращою, то театр має право на існування». Великі слова мудрої людини…